por Margarita Ivanytska hace 1 año
222
Ver más
“Три зозулі з поклоном” – одна з найчарівніших перлин української літератури ХХ ст. Вона чи не найглибше віддзеркалює внутрішній світ Григіра Тютюнника, його прагнення гармонії, злагоди, доброти й усепрощення. Усього на кількох сторінках розгортається досить поширена житейська історія нерозділеного кохання, власне, традиційний «любовний трикутник». Однак автор оновлює, модернізує «цей вічний сюжет » не лише відсутністю морально-етичного конфлікту , українськими історичними реаліями, свіжою ідеєю, а й за допомогою оригінальної композиції.
У творі тісно переплітається час теперішній і минулий, реальність зі спогадами. Послідовної дії у творі немає , оскільки вона “змонтована“ з різних хронологічних фрагментів, тому непросту історію стосунків читач вибудовує сам.
Найголовніше в цій новелі почуття та переживання героїв, які автор передає тонко, глибоко , переконливо. Саме вони рухають сюжетом твору, розширюють його часові, просторові межі . Головним персонажем, насправді , тут є Любов , а люди його лише уособлюють і матеріалізують.
Модернізм (дослівно — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний) — це філософський і мистецький рух, який поряд з культурними течіями та змінами виник через широкомасштабні та далекосяжні трансформації у західному суспільстві в кінці 19 — початку 20 століть.
Головні ознаки:
Неореалізм
Стильова течія в українській літературі початку XX ст., (її ще називають соціально-психологічним, романтичним, імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізмом), яка розвинулася з класичного реалізму.
Визначальні риси неореалізму:
— у творах поглиблений психологізм, на який скеровується вся увага;
— неореаліст заглиблюється у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини, пізнання її ірраціональної сутності незалежно від суспільного оточення;
— внутрішні психологічні чи зовнішні соціальні суперечності у творах цього стилю виступають (переважно на підтекстовому рівні) як вияви понадчасового, метафізичного конфлікту добра і зла, світла і темряви;
— зазвичай автори не пропонують читачам простих, однозначних вирішень психологічних колізій, намагаються зрозуміти і об'єктивно подати позицію кожної зі сторін досліджуваного конфлікту.
НОВЕЛА
Нове́ла— невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе»
студент питає у матері Софії про Марфу — мати розповідає: та любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;
студент питає у матері Софії про Марфу — мати розповідає: та любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;
студент повертається з міста в новому костюмі (заробив гроші, розвантажуючи вагони) його проводжає поглядом Марфа Яркова, бо він схожий на батька
символ кохання і чистоти
символ радянської бідності
символ самотності , символ рідного дому , спогад про батька
символ самотності; традиційна народна формула-прохання не любити
Творча спадщина Григора Тютюнника невелика за обсягом , уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це близько сорока новел, п’ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність його літературної творчості була і залишається надзвичайно високою. Найголовнішим болем письменника було сучасне село. Він одним із перших помітив факт, що держава буквально вимітала з сіл молодь, заманювала її на цілину чи в шахти, пропонуючи найчорнішу роботу.
Присвята — напис перед основним текстом видання,в якому автор повідомляє про те, кому він присвячує свій твір і часто чому він це робить.
" Присвячено Любові Всевишній "
незвична присвята – не людині, а високому почуттю, звеличеному в новелі.
Поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора.
Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.
Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу
Жанр
новела
Новела (іт. novella, від лат. novellas — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
