Українська література, театр, музика в другій половині XIX — на початку XX ст.

Марко Вовчок (Марія Віліська-Маркович) (1834-1907)
-продовжила тему становища кріпацтва, особливо жінок: "Одарка", "Горпина", "Козачка"

Степан Руданський (1833-1873)
-гумористичні "Співомовки"

Леонід Глібов (1827-1893)
-відомий байкар: "Муха і бджола", "Щука"

Іван Нечуй-Левицький (1838-1918)
- реалістично змальовував українське село: "Кайдашева сім'я", "Микола Джеря"

Іван Франко (1856-1916)
- побудував український реалізм в літературі
- "Лис Микита" , "Захар Беркут"

Володимир Винниченко (1880-1951)
- "Краса і сила"; "Голота", "Талісман", "Зіна"
- жорстокий реалізм важких часів

Михайло Коцюбнський (1864-1913)
-описував неповторну красу природи, писав про настрої українців на передодні Української революції.

Леся Українка (1871-1913)
-перша почала порушувати проблему відносн поета і влади;
-"Осіння казка", "Пісні про волю", "На крилах пісень"

У 1862 р. Семен Гулак-Артемовський написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм»

Основоположником української класичної музики був Микола Лисенко, який написав опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», оперету «Чорноморці», опери для дітей «Пан Коцький», «Коза-дереза» тощо

Композитор М. Леонтович створив оригінальні композиції на основі народних пісень «Щедрик», «Мак», «Дударик»

Творчість Михайла Вербицького (1815—1870) мала велике значення для становлення національної самосвідомості населення західноукраїнських земель. Покладений ним на музику «Заповіт» Т. Шевченка здобув велику популярність у Галичині. А музика до вірша П. Чубинського «Ще не вмерла України...» стала українським національним, а з 1992 р. — Державним гімном України.

Крушельницька Соломія (23.09.1872, с. Білявинці, тепер Бучацького р-ну Тернопільської обл. - 16.11.1952, Львів) — видатна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог

"Театр корифеїв" (1883р.)
- до трупи М. Кропивницького приєдналася аматорська трупа Михайла Старицього, який і очолив театр

У 1891 р. було засновано перший постійно діючий театр у Києві

У 1907 р. М. Садовський заснував у Києві перший український стаціонарний театр

1864 р. О. Бачинський заснував "Руську бесіду"