Київські князі

вихід на міжнародну арену

Аскольд прийняв титул кагана

907, 911 рр. - походи проти Візантії (уклав торгові договори)

приєднав до Русі сіверян, древлян, уличів, тиверців, племена кривичів, радимичів та новгородських слов’ян

В 914 році Ігор здійснив похід на древлян, які намагалися відокремитись від Києва.

У 941 році він організував похід на Візантію, щоб забезпечити інтереси торгівлі.

В 944 р. відбувся другий похід Ігоря на Візантію, який вводив обмеження купцям з Київської держави, але забезпечував їх основні інтереси.

провела реформу, якою внормувала розміри повинностей з феодально залежного населення

У 946 р. та 957 р. вона відвідала Константинополь, була прийнята візантійським імператором, прийняла християнську віру, провела переговори про відносини двох держав.

В 968 р. Святослав вирушив у Болгарію, маючи на меті поширити свою владу на Дунаї та Балканах. Він втрутився у війну Болгарії та Візантії. Під час другого походу Святослава на Балкани відбулась вирішальна битва під Доростолом. Наслідком битви стали переговори Русі та Візантії.

Він завершив тривалий процес формування території Київської держави: у 982 р. – підкорив остаточно в’ятичів, у 984 р. – радимичів, походом 981 р. повернув Перемишль і Червенські міста, відновив західні кордони Русі.

В 988 р. Володимир провів адміністративну реформу, за якою вождів племінних об’єднань замінили в різних містах держави сини Великого князя.

Християнство стало офіційною державною релігією на Русі з 988 р. після хрещення Володимира Великого, яке відбулося в Херсонесі.

родоплемінне суспільство стало переростати в ранньофеодальне.

будував нові міста (Юр’їв, Корсунь та ін)

В 1036 р., коли величезна орда печенігів прорвала укріплення і оточила Київ, Ярослав зібрав велике військо і вщент розгромив ворога, відігнавши його назавжди від рубежів Руської землі. Розширення території.

династичні шлюби. Сам князь був одружений з дочкою шведського короля Інгігердою, його дочка Анна була дружиною французького короля Генріха І, Єлизавета – норвезького короля Геральда Сміливого, Анастасія – угорського короля Андрія.

1039 р. заснував митрополію в Києві, а в 1051 році призначає главою руської церкви Іларіона.

Прославився Ярослав Мудрий і виданням “Руської правди” – першого кодексу законів.

у 1113 році видав закон, що передбачав обмеження прав князівської адміністрації над залежним населенням. Заборонялось перетворювати на раба боржника, обмежувались лихварські прибутки

Його владі підкорилася більшість удільних князів - мінський, волинський, турово-пінський. 3 відносно самостійними князями Чернігово-Сіверської, Галицької і Полоцької земель він встановив добрі стосунки. Його владу визнали Новгород і Смоленськ. У багатьох землях, навіть у містах Дунайського Пониззя, він мав своїх посадників.

3-під його пера вийшов видатний для свого часу твір - «Повчання дітям»