залежність

Залежність дітей від батьків - природна в ранньому дитинстві і зменшується з процесом дорослішання. Завдання батька-вихователя - залежність підростаючої дитини замінювати самостійністю, зберігши з дитиною контакт і залишаючись людиною шанованою, рефентной групою. Для вирішення завдань виховання залежність дитини від батьків - потрібна і корисна, і якщо її не вистачає, її треба створювати.

Ось деякі чинники, наявність яких говорить про потенційний ризик формування залежності. Наявність одного або кількох з них не означає, що хтось стане залежним, але збільшує ризик.Чим більше таких факторів, тим вища ймовірність того, що людина зіткнеться з тим чи іншим проявом залежності:Генетична схильність – коли серед найближчих родичів є залежні від алкоголю, наркотиків, азартних ігор;Підлітковий вік – в переважній більшості випадків залежність формується в підлітковому віці;Сімейна дисфункція – часті сварки або розлучення батьків, надмірна опіка і придушення волі дитини, домашнє насильство;Психологічні особливості особистості, такі як висока імпульсивність, тривожність, схильність до депресивних станів;Вплив навколишнього середовища – наприклад, випадки фізичного, сексуального або емоційного насильства, психологічні травми, а також вживання алкоголю або наркотиків в найближчому оточенні.

Процес формування залежності багато в чому ідентичний. У якийсь момент людина відчуває неприємні емоції – це може бути стрес, самотність, почуття провини. І тут виявляється, як щось, скажімо, цигарка, келих вина або солодке, приносить полегшення: настрій поліпшується, важкі почуття відступають, проблема вже не здається такою серйозною. Наступного разу при аналогічних обставинах людина знову вдається до тих самих дій. І поступово формується залежність.Але як же так виходить, що стільки різних речей можуть стати об’єктом залежності? Причина у нейронних зв’язках головного мозку. Коли формується залежність, змінюється нейротрансмісія – циклічний процес, при якому нейрони отримують і передають інформацію за допомогою групи речовин під назвою «нейромедіатори». В процесі задіюється система винагороди – сукупність структур нервової системи, що беруть участь у регулюванні і контролі поведінки за допомогою позитивних реакцій на дії. У свою чергу, це призводить до змін в пріоритетах і системі цінностей. Саме з цієї причини залежність визнана хронічним захворюванням, а не відсутністю волі або слабкістю характеру.

Залежність офіційно віднесена до хронічних захворювань, і в даному випадку під лікуванням мається на увазі тривала ремісія – протягом всього життя.Залежність завжди була серйозною проблемою для світу. Незважаючи на те, що боротися з хворобою намагалися тисячі років, «панацея» була знайдена тільки на початку 20 століття.Програма 12 кроків отримала світове визнання, як один з кращих методів лікування від залежності. Важливо! Кожен її крок вчить людину усвідомлювати свою залежність і своє безсилля у самотній боротьбі із проблемою — вчить просити про допомогу, коли не маєш змоги впоратись сам.Йдеться саме про лікування, а не тимчасовий психологічний «бар’єр», як, скажімо, у випадку з кодуванням!