Крива виробничих можливостей і закон змінних витрат

Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли б бути вироблені за умов повного використання всіх наявних ресурсів.

c2

Змінні витрати – це витрати, загальна величина яких знаходиться в безпосередній залежності від обсягів виробництва і реалізації, а також від їх структури при виробництві та реалізації декількох видів продукції. Це витрати на сировину, матеріали, паливо і енергію, транспортні послуги, більшу частину трудових ресурсів. Величина перемінних витрат залежить в кінцевому рахунку не тільки від обсягів виробництва, але й від економії матеріальних і трудових витрат у результаті проведення раціоналізації виробництва та праці. Вплив таких заходів призводить до того, що змінні витрати зі зростанням обсягів виробництва збільшуються по-різному.

До змінних прямих витрат можна віднести:

– витрати на сировину й основні матеріали;

– витрати на енергію, паливо;

– заробітна плата робітників, що здійснюють виробництво продукції, з нарахуваннями на неї;

– витрати на комплектуючі матеріали.

Таким чином, крива виробничих можливостей характеризує наступні економічні положення:

Неможлива жодна комбінація виробництва товарів, яка описується точками, розташованими із зовнішнього боку КВМ.

Вибір із різних комбінацій виробництва товарів можливий тільки з тих варіантів, які описуються точками, що розміщені на кривій або всередині неї.

Спадний нахил кривої ілюструє поняття альтернативної вартості.

Опуклість кривої демонструє збільшення альтернативної вартості.

Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких припущеннях:

суспільство використовує всі наявні ресурси, тобто виробництво функціонує за умов цілковитого застосування ресурсів і досягає якнайбільшого з усіх можливих обсягів виробництва;

економіка розглядається за станом на певний момент часу і тим самим передбачається постійна кількість ресурсів і незмінна технологія;

в країні виробляється лише два різновиди товарів — наприклад, споживчі та інвестиційні.