Право

Закон – це нормативний акт, який приймається вищим органомдержавної влади в особливому порядку, регламентує найважливіші сфери суспільнихвідносин і має вищу юридичну силу по відношенню до інших підзаконнихнормативних актів (Конституція, конституційні закони, звичайні закони).

Підзаконний нормативний акт – це документ компетентного органудержави, що приймається  на основі тавідповідно до закону (наприклад, укази, постанови тощо). Вони можуть бути:загальними, що поширюються на всю територію та населення держави; відомчими,які діють у певній сфері суспільних відносин; місцевими, які діють на певнійтериторії держави; локальними, що регламентують діяльність конкретнихпідприємств.

Нормативно-правовий договір – це правило поведінки, встановлене урезультаті домовленості двох або більше сторін. Він може бути і в усній формі.Навпаки, нормативно-правовий акт – хоча тежвстановлює певну домовленість сторін, але він обов’язково складається у письмовійформі і є дійсним юридичним документом.

Першою і найдавнішою формою існування права є правовийзвичай, який уявляє собою правило поведінки людей, що увійшло у звичку всилу багаторазового застосування протягом тривалого життя суспільства. Такаформа права була найпоширенішою на ранніх формах існування людства. Далі їїзмінюють інші форми.

Однією з них є так званий правовий прецедент.Це більш пізня форма, яка утворилась в результаті фіксації конкретних рішеньвинесених судовими органами у тій чи іншій справі за тих чи інших обставин прирозгляді певної діяльності людей, які порушували загально встановлений порядок.Таким чином, зафіксоване один раз рішення про покарання за скоєні дії стаєвзірцем для усіх інших подібних випадків. Ця форма є базовою для систем праваВеликобританії та багатьох штатів США. Цю систему права ще називаютьангло-саксонською.

Правовідносини – цеконкретна форма буття права. Вони існуютьу суспільстві згідно певним законам, встановленим владою, але можуть існувати ітоді, коли закону, що регулює певні дії суб’єктів у суспільстві, нема. У такомувипадку вони виникають, як то кажуть, стихійно. Отже, правовідносини – це такі суспільні відносини, що виникають міжсуб’єктами  на підставі різних форм права.Це можуть бути звичаї, закони, усні договори тощо.

Фізичними особами виступають конкретні люди (громадяни), юридичними– певні організації. Фізичні особи повинні мати правові властивості такі якправоздатність, дієздатність і деліктоздатність. Правоздатність – цезакріплена в законодавстві здатність особи мати юридичні права і нести юридичніобов’язки. Вона наступає з моменту народження і втрачається зі смертю фізичноїособи. Дієздатність – це здатність особи своїми діями здійснюватиюридичні права і обов’язки. У різних правовідносинах і в різних галузях правадієздатність наступає з різного віку (в Україні повна дієздатність наступає восновному з 18 років – дня повноліття, але є ще й часткова та обмежена дієздатність).Деліктоздатність – це здатність особи нести юридичну відповідальність:відповідати за свої вчинки, насамперед за правопорушення. Вона не завждизбігається з дієздатністю. 

 Гіпотеза – цечастина правової норми в якій визначені обставини за яких ця норма повинна іможе діяти. По суті гіпотеза ставить питання: якщо так, то...

Диспозиція – це така частина правової норми, яка вказує, якоюповинна бути поведінка суб’єктів за наявністю обставин, передбачених гіпотезою. Вона розкриваєзміст “то”, тобто вказує на те, що ці суб’єкти повинні і забов’язаніробити, що їм дозволено, а що заборонено.

Санкція ж – це така частина правової норми, яка містить усобі заходи впливу на суб’єктів, які порушують правову норму.

Об’єктивне право – це система загальнообов’язкових формальновизначених норм, що встановлені і охороняються державою і є критеріємправомірної і неправомірної поведінки громадян.

 Суб’єктивне право – це можливість конкретноїособи на юридично забезпечену поведінку. Тобто, доки норма права є загальноюдля усіх громадян держави у конкретній сфері життєдіяльності, вона єоб’єктивною. Коли ж вона стосується конкретної ситуації та реалізується уповедінці суб’єкта, то стає суб’єктивною.